Клієнтка з тимчасовим захистом в Іспанії проводила менше 183 днів на рік у країні, зберігаючи основний бізнес за кордоном, однак іспанська податкова служба поставила під сумнів її статус нерезидента через володіння квартирою в Мадриді. Ми зібрали докази центру економічних інтересів за кордоном, підрахували фактичні дні перебування на основі перетинів кордону і квитків, підготували довідку про податкове резидентство з країни походження та обґрунтування, що чоловік і діти клієнтки не проживають в Іспанії постійно. Результат: статус нерезидента підтверджено, клієнтка декларує лише іспанську нерухомість через Modelo 210, а не світові доходи через IRPF.


